Жрець, жриця – язичницький священнослужитель. Жерці шанувалися як посередники у спілкуванні людей зі світом богів та духів. За своїм значенням жерці були попередниками вчених, юристів, лікарів, філософів тощо. У світових релігіях (буддизм, християнство, іслам) наступником жрецтва стало духовенство.
Жерці – це особливі привілейовані зберігачі традицій Стародавнього Єгипту. Вони були грамотними та досить впливовими суспільстві. Жрецька діяльність полягала у обслуговуванні храмів, веденні статистики. У Стародавньому Єгипті вважалося, що вони є посередниками між богами та людьми.
Вони були зберігачами Божественної Сили, і могли передати її предметам – «освятити», а також допомогти хворим у зціленні.
Вони були зберігачами Божественної Сили, і могли передати її предметам – «освятити», а також допомогти хворим у зціленні.
Жерці проводили богослужіння та обряди, зберігали таємні знання, займалися наукою, вели записи про різні події. Зазвичай при храмах були школи, де готували нових жерців.
мали курульне крісло та лікторів, почесне місце в театрі та сенаті, право на колісницю у процесіях. Усі Ж. були вільні від військової служби та від надзвичайних державних повинностей, звичайно були незмінними і не могли бути притягнуті до відповідальності цивільними чиновниками (за винятком цензора).
Жерці проводили богослужіння та обряди, зберігали таємні знання, займалися наукою, вели записи про різні події. Зазвичай при храмах були школи, де готували нових жерців.
Жерці проводили богослужіння та обряди, зберігали таємні знання, займалися наукою, вели записи про різні події. Зазвичай при храмах були школи, де готували нових жерців. Джерела: Мал.